Maybach Exelero: Костюм до гудзика
Компанія Maybach збудувала супер-купе Exelero, яке існує в одному екземплярі та спроможне розганятися до 350 з гаком км.год. Призначення цього суперкара досить екзотичне - автомобіль збудовано виключно для реклами шин.
Компанія Maybach збудувала супер-купе Exelero. Величезна машина існує в одному екземплярі та спроможна розганятися до 350 з гаком км.год. Призначення цього суперкару досить екзотичне – автомобіль збудовано виключно для реклами шин, - так у всякому разі, стверджує виробник.
Гарна реклама – рушій торгівлі. Але, мабуть, поки що ніхто настільки не заморочувався просування власного товару. Німецький виробник шин Fulda , що розробив нову високошвидкісну шину Сarat Exelero, вирішив не розмінюватись на дрібнички і крім відеороликів та інших традиційних рекламних акцій замовив під свою нову шину відповідний автомобіль. Причому у однієї з найдорожчих марок в світі - Maybach.
Серійний Maybach краще не ставити поряд з суперкупе Exelero – він буде виглядати як якісь лімузин S-класу другої чи третьої свіжості.
Купе довжиною 5890 мм, шириною 2140 мм (майже як HUMMER H1) навіть на фото виглядає монументально, але при цьому ще й динамічно. В ньому є щось від „бетмобіля”. Але дизайнерів на нього надихало не міфічне авто кіношного суперкажана, а досить реальний автомобіль, що в 30-х роках минулого століття використовувався фірмою Fulda для швидкісних випробувань своїх шин. Цю машину з обтекаємим краплеподібним кузовом збудувало для шинників ательє Dörr und Schreck з Гамбурга також на шасі Maybach – SW 38. Так що зовні анекдотичний „пошив костюма під найдений ґудзик” робиться гумовиками не вперше і частково відбиває неймовірну вартість такої реклами своєї продукції.
Exelero розроблено інженерами Maybach спільно зі студентами коледжу Пфорцхайм, а збудовано відомою італійською фірмою Stola. Виглядає він набагато живописним за свого утилітарно-сірого попередника. Спереду авто прикрашає хромована решітка радіатора та хижо примружені трикутні фари. Кидаються в очі стильні маленькі дзеркала на довгих тонких ніжках. По боках тягнуться товстенні вихлопні труби, що закінчуються величезними патрубками – вихлоп виведено вбік, як на „хот-родах”. А ось задок на відміну від більшості суперкарів не задраний доверху, а по-старомодному звужується та спадає, як корма яхти. Це, тим часом, не завадило конструкторам вбудувати в „корму” дифузор – обов’язковий атрибут надшвидкісного авто.
Ще одна обов’язкова ознака суперкару – два ковшеподібних гоночних крісла з чотирьохточковими пасками безпеки. Ці сидіння досить сильно контрастують з загальним стилем авто – розкішно спортивним, але інші тут були б недоречні.
Під довжелезним капотом купе ховається справжнє механічне чудовисько – 12 циліндровий V-подібний двигун 5,9 л. З двома турбонагнітачами потужністю 700 л.с. Двигун розвиває настільки ж дивовижний крутячий момент у 1020 Нм всього при 2,5 тис. об.хв. Порівняйте – 6-літровий V12 Lamborghini Murcielago розвиває 570 л.с. та 600 Нм при 5400 об./хв. Під час швидкісних заїздів на автодромі у Берліні випробувачам вдалось розігнати Exelero до 351 км.год. Час розгону до 100 км не розголошується. Не кажуть також, скільки палива при цьому витрачає суперкар, але з врахуванням того, що бензобак машини вміщує цілих 110 л., апетит в Майбаху повинен бути звірячий.
Вартість машини, якби вона була серійною, можна було б вимірювати в папугах, точніше у „Мерседесах”.
Але Exelero лишиться в одному екземплярі, зберігши таким чином спокій добрій сотні мільярдерів по всьому світу, а також і відносний спокій на дорогах громадського користування. Поціновувачам суперкарів від авто лишиться тільки шини Fulda, у які, як сподівається німецький виробник гумових виробів, вони будуть взувати свої Porsche та Ferrari.
| RedTram: |
|
|
